Методична скарбничка

Шановні колеги!

Хочу запропонувати вам навчально-методичний посібник "Використання технологій нейролінгвістичного програмування в практичній діяльності вчителя початкових класів".

Посібник допоможе педагогам урізноманітнити структуру уроків і методи роботи, відійти від шаблонів, навчити учнів діяти творчо і самостійно, враховуючи їхні індивідуальні особливості та інтереси.

 Актуальні проблеми педагогіки початкової освіти.

         У ХХІ столітті виникають нові поняття в галузі освіти – це вчення про європейську освіту, дидактичні концепції, на яких вона будується, це планетарна освіта, яка спирається на найвищі універсальні цінності виховання дітей планети Земля, а не тільки окремої країни, на формування компетентності в рішенні проблем світу, на вихованні почуттів причетності до Землі, це духовна освіта, яка спрямована на розвиток духу людини.

         Концептуальні основи нової парадигми освіти визначені в Декларації прав людини, в програмі «Освіта ХХІ століття», де відзначається, що освіта має бути спрямована на всезагальний розвиток особистості. Це принципове положення присутнє майже в усіх сучасних зарубіжних програмах педагогічних систем освіти. В них переважає альтернативна спрямованість навчання, критика розуміння навчального процесу як процедури здобуття інформації, обов’язкові суми знань, засвоєння повного переліку вмінь і навичок, вивчення директивно – певної кількості предметів. Сьогодні глобальним проблемам розвитку освіти у світовій практиці відводиться дуже багато уваги, сучасна психологія освіти, яка прагне до осмислення феномена освіти, його природи та функцій у соціумі і культурі, розглядає найбільш  загальні методологічні і світоглядні основи розвитку освіти, особливості її функціонування, характер здійснення перетворень в освітянській галузі, сукупність психологічних настанов щодо процесу засвоєння знань. Насамперед ідеться про такі питання, як психологічне розуміння людини, природи її розвитку і пізнавального ставлення до світу.

         Повноцінний розвиток особистості передбачає не лише фізичний, психічний і соціальний розвиток, а й здатність зазирнути в майбутнє, уміння будувати свої життєві плани і, на основі цього, розвивати в собі здатність до само актуалізації, усвідомлення свого «Я», пошуку ідеалу.

         Досвід робити педагога показує, що досягти високих результатів навчально – виховної роботи школярів можна лише за умови здійснення відповідного психологічного супроводу кожного класного колективу та учня. Ефективність роботи можлива лише за умови грамотного психо – діагностичного дослідження учнів.

         Давайте згадаємо той день, коли ви самі вперше пішли до школи. Хто вас туди повів? Як ви були вдягнені? Які картинки спливають у пам’яті? Букети квітів, голосна музика, схвильовані, чомусь забігані батьки. І ви почуваєте себе водночас і дуже гордими, і трохи переляканими. А потім вас ставлять у строй таких самих нарядних дітей, ведуть в клас, прикрашений кульками та красивими картинками. А далі… Далі починається шкільне життя. І якщо початок його у всіх однаковий, то далі шляхи розходяться. Комусь вдасться встати на шлях успіху, йому будуть супутниками радість, впевненість в собі, прагнення творити та узнавати щось нове. А комусь буде важко навчатися і тоді його супутниками стануть страх та образа, а за ними прийде почуття власної неповноцінності,занепаду, небажання навчатися.

         Як допомогти дитині знайти правильний шлях у школі? Зазвичай дорослі концентрують свої зусилля тільки на тренуванні дітей в різних навчальних вміннях: читанні, письмі, рахуванні. Забувають про те, що дитина в школі не тільки читає, пише та рахує, а й відчуває, переживає, розмишляє, оцінює себе, друзів, дорослих. І допомогти йому необхідно насамперед в розумінні самого себе та свого місця в шкільному житті, у взаємодії з дітьми та вчителем, допомагати в пошуку ресурсів, установлюванні віри в себе та свої можливості, прагненні до подолання шкільних труднощів. Тоді дитина в школі буде пізнавати не тільки зовнішній світ, а й самого себе.

         Одним з найбільш ефективних способів формування інтересу дитини до пізнання, відкриття нового, забезпечення міцності та надійності засвоюваних знань є становлення продуктивного спілкування учнів. Щоб спілкування в таких системах, як «учень - учень», «учень – клас», «учень - учитель» було позитивним, необхідно подолати фізичні, психологічні та комунікативні бар’єри спілкування, що існують між учнями.

·        Фізичні бар’єри – це нерозвинений фонематичний слух, недосконала артикуляція окремих звуків, що заважають спілкуванню. Для подоланні цих недоліків на уроках використовують вправи на розслаблення мовного апарату, фонетичну зарядку, у ході яких діти вчаться правильно дихати, проговорювати скоромовки.

·        Психологічні бар’єри – це симпатії і антипатії, що існують між учнями і заважають взаєморозумінню між ними. Для подолання цих барєрів необхідно створювати мовні проблемні ситуації, що спонукають висловлюватися замість персонажу твору або разом з ним; усвідомлювати, що словом необхідно користуватися обережно, тактовно. Тобто слово розглядаємо не стільки в лексичному і граматичному ракурсах, скільки  у психологічному, ним можна образити, скривдити, підбадьорити, звеселити, заспокоїти. Як показала психолого – педагогічна діагностика учнів і комплексний аналіз результатів, будувати стосунки з ровесниками учням досить часто заважають такі вади особистості, як замкненість, сором’язливість, невпевненість у собі, що супроводжується неадекватною самооцінкою. Робота з вадами проводиться на корекційних заняттях, психолого – педагогічних тренінгах, на уроках та виховних годинах тощо.

·        Комунікативні бар’єри – відсутність здатності учасників спілкуватися, вдумливо слухати і розуміти один одного, висловлювати свої думки, переконувати, будувати логіку доведення. Подоланню таких бар’єрів прияє розвиток мислення у учнів, зокрема таких його якостей, як самостійність, глибинність, гнучкість, відкритість. Засобами розвитку цих якостей вважаємо:

-         стимулювання уяви, інтуїції, заохочення до дитячої творчості;

-         розвиток мислитель них процесів під час евристичної бесіди;

-         самостійне розв’язання учнями завдань у спільній навчальній діяльності.